ковтати — Ковтати: стукати [10] ударяти, стукати [I] ковтати: стучать [ІФ,1890] … Толковый украинский словарь
ковтати — I (рухом мускулатури горла проштовхувати щось із порожнини рота у стравохід і шлунок; пити / їсти що н.), проковтувати, проковтнути, лигати; глитати (жадібно, квапливо); заковтувати, заковтнути (кількома / багатьма ковтальними рухами) Пор. їсти I … Словник синонімів української мови
ковтати — дієслово недоконаного виду бити, стукати; битися, стукатися діал. ковтати дієслово недоконаного виду рухом мускулатури горла проштовхувати що небудь із порожнини рота в стравохід і шлунок … Орфографічний словник української мови
ковтати — ковтам, таш, Пн. Стукати, одностайно ударяти в одне місце … Словник лемківскої говірки
ґывтати — ковтати … Лемківський Словничок
пити — п ю, п єш, недок. 1) перех. і без додатка. Ковтати яку небудь рідину для вгамування спраги. || Ковтати порошки, пілюлі, звичайно запиваючи їх водою. || перен. Викльовувати молоде зерно (про птахів). 2) перех. і без додатка. Вживати спиртне;… … Український тлумачний словник
їсти — I (приймати їжу), споживати, спожити, живитися, у[в]живати, у[в]жити, поживлятися, поживитися, кусати, жувати, ремиґати, трапезувати, їстоньки незм., їсточки незм.; припадати, припасти (до чого); наминати, у[в]минати, у[в]м яти, молотити, рубати … Словник синонімів української мови
ковтнути — дієслово доконаного виду однокр. до ковтати діал. ковтнути дієслово доконаного виду однокр. до ковтати ; випити … Орфографічний словник української мови
гамати — аю, аєш, недок., перех. і без додатка, дит. Їсти, ковтати … Український тлумачний словник
глимати — аю, аєш, недок., діал. Пожадливо їсти, ковтати … Український тлумачний словник
